В імперії інків – Перу, після смерті засновника Ліми Франциска Піссаро, в 1674 році християни закінчили будівництво відомого архітектурного комплексу. При добуванні каменя для будівництва собору і монастиря на честь святого Франциска, утворилися порожнечі – катакомби.
Разом з будівництвом християни принесли сюди традицію влаштовувати поховання під монастирями і церквами. Для багатьох жителів Ліми в середні віки, цей ланцюг лабіринтів ставав останнім притулком.
В лабіринтах є зали, які мають свідоцтва тортур непокірних. Мережа підземних коридорів з’єднує урядовий палац з іншими храмами і багато із ходів ще не вивчені.
Всього в катакомбах було поховано 25 000 людей, серед яких були найповажніші знатні городяни. Наукові дослідження підземного лабіринту розпочалися лише в середині XX століття, і незабаром вияснилося, що перуанські катакомби відрізняються унікальною конструкцією, яка дозволяла їм витримати навіть дуже сильні землетруси. Також було встановлено, що тайємничі коридори пов’язували катакомби з собором і трибуналом Святої інквізиції.