Острів Петра I

Острів Петра I – невеликий безлюдний острів, розташований в південній частині Тихого океану і який омивається водами моря Беллінсгаузена. Острів був названий його першовідкривачем Ф.Ф. Беллінсгаузеном на честь російського царя Петра I.

Острів лежить південніше 60° південної широти, а це значить, що на нього поширюються міжнародні угоди по Антарктиді. Однак Норвегія висуває на острів свої територіальні претензії і вважає його своєю територією.

Історія.

Острів був відкритий 11 січня 1821 року під час російської експедиції під керівництвом Ф.Ф Беллінсгаузена, який і дав назву острову. Через суцільних льодів, які покривали підходи до острову, судна експедиції не приближалися до нього, а лише тільки справили його візуальне вивчення з відстані в 14-15 миль.

Надалі про острів забули приблизно на століття, і лише 2 лютого 1929 року на острів Петра I висадались перші люди. Сталося це в ході норвежської антарктичної експедиції на судні “Норвегія”. Норвежці як висадилися і тут же встановили на його узбережжі свій державний прапор і оголосили володінням норвежської корони.

В 1931 році територіальні претензії на острів Петра I підтвердив і норвежський парламент, оформивши її законодавство. Повторно претензії на острів парламентом Норвегії були висунуті в 1933 році.

Наступним висадка на острові людей відбулася вже після закінчення Другої світової війни в 1948 році. Починаючи з цього періоду, острів декілька разів відвідувався науково-дослідницькими експедиціями і навіть невеликою кількістю туристів-екстремалів.

В 1961 році більшість країн світу підписали Конвенцію про Антарктику в 1961 році, за якою всі території південніше 60 градуса південної широти не можуть ставати територіальною власністю ні одного із держав.

В 1987 році на острові на 11 днів були висаджені п’ять вчених-дослідників Норвежського полярного інституту, які вивчали географію острову і його тваринний світ. Ними також була встановлена і запущена автоматична метеорологічна станція, яка працює і на сьогоднішній день.

За 13 років поточного століття острів відвідувався трьома антарктичними експедиціями, які вивчали тваринний світ і географію острову, а також декількома нечисленними групами туристів.

Походження і географія острову.

Загальна площа острову складає понад 150 квадратних кілометрів.

За своїм походження острів Петра I є яскраво вираженим вулканічним. Острів представляє собою щитовий вулкан. Вчені так і не можуть до сих пір визначити точно, активний він або ні, так як вершина вулкану і його кратер закриті крижаною шапкою. Передбачається, що острів утворився приблизно в голоцені в період від 0,1 до 0,35 мільйонів років тому. Звичайно, що рельєф острову гористий з неприступними скелями у берегів. Найвищою точкою острову, як раз і є вершина згаслого вулкану пік Ларса Крістенсена, який має кратер діаметром в 100 метрів. Висота даного вулкану досягає 1640 метрів над рівнем моря.

Майже увесь острів покритий крижаним щитом (порядку 97% від загальної площі), але на узбережжі деякі ділянки вільні від льоду і тут можна висадитися з моря в літній період. Таких місць на острові всього три. Один із них знаходиться на західному острові і називається Капп Інгрід Кристенсен. Це невеликий півострів, який розділяє заливи Норвегія і Сандефьорд.

Клімат.

Клімат на острові Петра I суворий арктичний. Зими тут характеризуються сильними вітрами при невеликій кількості опадів у вигляді снігу. Температура в зимній період може опуститися до 35-40 градусів морозу. Літо тут коротке і холодне. Максимальні температури в цей період тут позначені в 1-2 градуси тепла. Опади і влітку досить не часті і випадають в основному у вигляді снігу і мряків.

Населення.

В справжній час острів є безлюдним, і на ньому немає навіть дослідницьких поселень. Час від часу острів відвідується нечисленними експедиціями, які вивчають флору і фауну острову.

Флора і фауна.

Суворі кліматичні умови острову не відповідають різноманіттю тваринного і рослинного світу. Рослинність острову складається виключно із мохів і лишайників, які пристосувалися до екстримального арктичного клімату і виростають на тих ділянках суші і каменях, які не покриті крижаним щитом. Острів є сприятливим середовищем для гніздування декількох видів морських птахів, особливо в своїй південній частині.