Найглибша печера азіатського континенту – Бой-Булок (1415 м) знаходиться в сурхандарінській області, в 60 кілометрах від районного центру Байсун, в гірському масиві Чуль-Баір (хребет Сурхантау).
Місцеві жителі давно виявили вхід в печеру, так як круглий рік звідси витікає невеликий струмочок, але ніхто довго не наважувався зайти туди, особливо після того, як в печері зник місцевий вчитель Мустафа. Тільки через 20 років його залишки були підняті на поверхність спелеологами із Свердловська.
Рік за роком, завдяки їх стараннями і неймовірними зусиллями, печера розкривала свої таємниці і, нарешті в 1995 році на глибині 1415 м була досягнута її нижча точка. Далі шлях перегородив непрохідний сифон (хід, який заповнений водою). Ця печера цілковито незвичайна: в ній всього три колодязі глибиною 20-30 метрів, але зате безкінечна кількість уступів висотою до 8 метрів, і один суцільний вузький меандр (звивиста тріщина, шириною від 0,5 до 2 метрів), по дну якого тече струмок.
Після того як дно печери було досягнуто, почалися дослідження бічних ходів. І ось в стіні основного входу на трьохметровій висоті була виявлена ще одна галерея. Вона вела в нову, більш молоду частину печери, більшу по розмірам і глибині внутрішніх шахт. Але і ця багатообіцяюча частина печери закінчилася потудним завалом у великому залі на глибині 680 метрів.
Дослідження продовжуються до сих пір, адже потенційна амплітуда печери (відстань між її верхньою і нижній точками) за рахунок висхідних ходів может збільшити ще на кілометр, а це дасть досі небачену в світі амплітуду печери – понад 2,5 кілометра.